Чемпіони світу ходять по полю пішки й заробляють мільйони

Збірній Росії, яка зіграла в трьох офіційних матчах за два роки, товариські поєдинки дуже важливі, але запрошувати статусних гостей – дороге задоволення. Віталій Мутко запевняє, що збірна Аргентини виступала в «Лужниках» безкоштовно. А от команда Бразилії, не соромлячись, влаштовує світове турне за великі гроші.

Бразилія on tour

10 листопада Неймар і компанія зустрілися в товариському матчі з Японією у французькому Ліллі і виграли з рахунком 3:1. 14 листопада бразильці зіграли нудну нічию з Англією на «Вемблі» і, за даними ЗМІ, заробили на цьому близько трьох мільйонів фунтів стерлінгів.

Спустошивши англійські гаманці, пентакампеони звернули погляд на схід. У березні їх чекають у Росії – ще раз випробувати оновлений стадіон «Лужники» перед чемпіонатом світу 2018 року. Потім – на захід, до Німеччини. Усе це, звісно, не безкоштовно.

Взагалі, маршрутний лист збірної Бразилії з 2012 року виглядає так: по два матчі в Китаї, Сингапурі і Швейцарії, три поєдинки в Англії і шість у США. Всього 24 «товарняки». Досить жвава подорож.

Самі бразильці заявляють, що до літа 2014 року вони проводили контрольні матчі в рамках підготовки до домашнього чемпіонату світу. Оскільки команда не брала участі в відборі, вона колесила по всьому світу.

Вибір Європи як місця проведення товариських матчів цілком зрозумілий: лише четверо футболістів з нинішнього складу бразильців базуються не в Старому Світі. Однак коли збірна летить до Китаю або Австралії, дивно говорити про зручну локацію. Головна причина частих світових турне – касові збори.

13 червня 2017 року бразильці зіграли зі збірною Австралії в Мельбурні. Матч завершився перемогою гостей з рахунком 4:0. Для батьківщини кенгуру це була подія року. Арена «Melbourne Cricket Ground» зібрала майже 50 тисяч глядачів, що для, власне, не футбольної країни солідний результат.

Матчі в екзотичних куточках планети проводяться явно не для фанатів збірної Бразилії. Наприклад, гра з Японією почалася о 9 ранку, проте це нікого не збентежило: адже в Токіо було вже 9 вечора. Тобто телетрансляція велася в пікові для азійської аудиторії години. Та ж історія з Південною Кореєю, Сингапуром і Туреччиною.

Золоту жилу відкрила для себе маркетингова компанія Kentaro, уклавши в 2003 році контракт з Бразильською конфедерацією футболу. Завдяки зусиллям фахівців бразильці отримали мільйон доларів за товариський поєдинок у Катарі з аргентинцями в 2014 році, 2,5 мільйона доларів – за зустріч зі збірною Танзанії в 2010-му. Гру проти збірної Росії на «Стемфорд Брідж» у березні 2013 року взагалі оцінюють у 3,5 мільйона доларів.

Грошей нема

Бразильська схема – зразок того, як треба заробляти. Але є і протилежні приклади. Збірна Аргентини у 2006 році уклала договір на проведення товариських матчів з компанією Gulgong, що належала російському мільярдеру Віктору Вексельбергу. Контракт розраховувався на п’ять років, але його розірвали вже через два з половиною роки.

Говорили, що росіяни боялися втратити гроші, побоюючись провалу команди в відборі на чемпіонат світу 2010 року. Можливо, справа була і в невдоволенні в таборі самих аргентинців. За час дії договору «альбіселесте» мала провести 24 матчі, причому десять ігор – виключно зоряним складом. У Вексельберга навіть був список гравців, які обов’язково мали виходити на поле. Компанія для забезпечення глядацького інтересу діяла методами, близькими до авторитарних.

Ще одна причина розірвання контракту – недоотримали прибуток. Збірна Аргентини грала в Каїрі, Сан-Дієго, Лос-Анджелесі, Мельбурні, Осло, Мінську, але заробити там особливо не вдалося. Врешті контракт на 18 мільйонів доларів себе не виправдав і був розірваний.

Платили чи ні?

Збірна Аргентини знову ввійшла в гонку за грошима. 11 листопада команда зіграла з росіянами на оновленому стадіоні «Лужники». За чутками, російська сторона віддала за матч близько мільйона доларів.

«Зазвичай Аргентина просить два мільйони доларів за гру, проте для Росії ціна була меншою, бо всі національні збірні щасливі потренуватися в країні, де проводиться чемпіонат світу», – заявив футбольний агент Гільєрмо Тофоні. За його словами, участь Мессі збільшує гонорар збірної Аргентини за товариський матч на 35-50 відсотків. З ним погодився і гендиректор РФС Олександр Алаєв. «Мессі – це дорого. Дуже. Еліта коштує грошей. Є така формулювання “состав А”, і це одразу прописується в контракті», – пояснив Алаєв «Спорт-Експресу».

Однак офіційну суму в російському футбольному союзі не назвали, посилаючись на комерційну таємницю. «РФС нічого не заплатив за цей матч», – повідомив Мутко. За словами глави РФС, організація зустрічі з топ-суперником сама по собі вимагає чималих витрат. «Це і проживання, і переліт, і тренування, і трансфери. Є чітка система взаємодії збірних, і багато що залежить від їхнього рівня і рейтингу», – додав він.

Організації матчу з Аргентиною сприяв технічний спонсор обох збірних – adidas. Зірка аргентинців Лео Мессі – обличчя компанії, тому російська сторона отримала ще й презентацію офіційного м’яча чемпіонату світу в Москві за участі форварда в головній ролі. Враховуючи, що РФС не продовжить контракт з adidas у 2018 році, подія виявилася вигідною для всіх сторін.

Російський варіант

Для Росії організація товариських матчів – досить затратне підприємство. Цим займається компанія Telesport під керівництвом бізнесмена Петра Макаренка. Компанія діє двома способами: або знаходить спонсора, з яким РФС укладає угоду, відраховуючи відсоток агенту, або сама підписує контракт зі спонсором, а потім виділяє гроші РФС.

Сам Макаренко вважає, що будь-який товариський матч приносить дохід. Це продаж телевізійних прав, реклами, квитків на стадіон, а також спонсорські відрахування. Дохід ділиться залежно від попередньої домовленості.

«Якщо один з учасників матчу належить до провідних команд, то йому дістається більша частина. Минулого року, коли збірна Росії проводила перед чемпіонатом Європи контрольні матчі з Литвою і Італією, прибалтам дісталося 5 відсотків, а з Італією прибутки поділили строго навпіл. Що стосується візиту Бразилії сім років тому, то, здається, була пропорція 70 до 30 на користь південноамериканців», – розповів Макаренко.

14 листопада росіяни зіграли контрольний матч з іспанцями на стадіоні «Санкт-Петербург» і вирвали нічию – 3:3. Поєдинок був видовищним і потішив вболівальників. За чутками, за це російська сторона заплатила суперникам 1,5 мільйона євро.

У березні 2018 року російські футболісти перед мундіалем зустрінуться зі збірною Бразилії. Пентакампеони знову отримають солідну суму. Можна звинувачувати південноамериканців у меркантильності, проте не варто забувати, що збірна Бразилії п’ять разів вигравала чемпіонати світу, бере участь у кожному мундіалі, тож заробляти на цьому – більш ніж логічно. Збірній Росії ж хочеться побажати почати показувати результат, щоб заробляти на товариських зустрічах, а не платити за них.

14 листопада росіяни зіграли контрольний матч з іспанцями на стадіоні «Санкт-Петербург» і вирвали нічию – 3:3. Поєдинок був видовищним і потішив вболівальників. За чутками, за це російська сторона заплатила суперникам 1,5 мільйона євро.

Всенсі заплатили,щоб у нічию скатати?Lol

Насправді тарифи виявилися доволі помірними і в порівнянні з гонорарами західних співаків виглядають недорого. Головне, що поки глядач охоче йде на провідні команди, будуть і платні матчі за їх участю.

1,5 млн євро за нічию чи не здається це все занадто? І скільки ж повинні заплатити, щоб пройшли хоча б групу?