Чи можна повністю вилікувати ігрову залежність?

Після коронавірусу дуже важко довіряти думці ВООЗ, хоча ця організація зовсім не дрібна і багато хто на неї звертає увагу.
Так, у багатьох людей є проблеми з азартними іграми, але я вважаю, що якщо людина програє все до останньої пари білизни, вона починає шукати, кого звинуватити. Назвати себе азартно залежним і на цьому все, просто зняти з себе відповідальність, створити так званий захисний щит, ніби виправдовуючи свої дії.
Якщо ти програєш гроші, які потрібні твоїй родині, на їжу, на ремонт або купівлю машини, на купівлю квартири – і ти це програв, то в тебе просто проблеми з головою.
Азартні ігри повинні бути розвагою, якщо можливо, за вибором.
Я помітив за собою, що часто граю, коли мені нічим зайнятися або немає чим себе зайняти, буквально нічого. Коли я вдома і хочеться пограти, я можу замінити похід у казино – пограти щось на ПК або подивитися фільм, або кудись вийти. У мене ніколи не було ломки після ігор, тому завжди легко обходився без гри в казино.

Повністю згоден з попередньою відповіддю…

Шукати виправдання для своєї слабкості і навіть перетворювати це на хворобу – просто надто легко.

Це питання самоокупності – ніщо більше. Якщо рівень самоконтролю дуже низький, то саме ті втрати, які людина зазнає через прогресуючу азартну залежність, можуть допомогти. Як би сумно це не звучало, для таких людей єдине, що допомагає – це шлях на саме дно, щоб вони нарешті усвідомили, що треба щось змінити, і, що найголовніше, це не так уже й складно.

Іншими словами, це цілком реально – слідкуйте за собою, але потрібно почати це робити.

Ну, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнає багато чого, але це чи мало кому допомагає. Насправді треба розуміти, що таке залежність від ігор, і якщо копнути глибше, то побачиш, що в кожного є залежності, і як з алкоголем треба знайти замінник – наприклад я кинув пити, купивши собі комп’ютер і граючи в ігри, тим самим замінивши алкоголь. По суті алкоголізм і залежність від ігор мають одне коріння: суперництво – коли ти ще сперматозоїдом, ти намагаєшся обігнати всіх, тому ти вже народився із залежністю до ігор. Так що можна просто кинути – наприклад записатися на танці і ходити танцювати по вечорах і отримувати потрібні емоції, витрачаючи гроші в клубі, ну це один із варіантів

Відвикання від азартних ігор – це серйозна хвороба, яка потребує комплексного підходу до лікування, включаючи психологічну терапію, консультації з професіоналами та підтримку близьких. Повністю позбутися залежності можливо, але це довгий і важкий процес, який вимагає зусиль від пацієнта.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала залежність від азартних ігор хворобою, що підкреслює її серйозність та необхідність професійної допомоги. Лікування може включати когнітивно-поведінкову терапію, участь у групах підтримки та інші методи, спрямовані на відновлення контролю над поведінкою.

По-перше, треба розуміти, що комісія – доволі сумнівна організація, чиї рішення і слова в основному залежать від фінансової ваги проблеми. Вони скажуть усе, що вигідно.
За моїми знаннями, фахівці розділені щодо того, чи є залежність від азартних ігор хворобою – 50/50. Багато хто вважає, що такої хвороби не існує.
Якщо виходити з особистого досвіду, я займаюся азартними іграми більше 10 років. І періодично в моєму житті бувають часи, коли я цілком відмовлявся від будь-яких азартних ігор на більше ніж кілька місяців.

Ігрова залежність, як і будь-яка інша залежність, – це складний і багатовимірний стан, який може вимагати значних зусиль, щоб повністю подолати. Хоча багато людей можуть зробити істотний прогрес і контролювати залежність, повне «вилікування» в традиційному розумінні цього слова для деяких може бути важко досягти. Співпраця з психологами та фахівцями з залежностей може допомогти відновити контроль над власними звичками.
Підтримка близьких також допомагає пройти через цей важкий період.

Слухай, «повністю» – це важко сказати, це як алкоголізм. Головне – визнати проблему і захотіти виправитися. Далі – робота з психологом, підтримка близьких, і так, можна навчитися жити без азартних ігор і отримувати задоволення від інших речей.
Повне лікування – це складне питання: немає однієї таблетки, що миттєво позбавить тебе від залежності. Це радше тривалий реабілітаційний процес і зміна способу життя. Деякі спеціалісти говорять про ремісію (стійкий стан без рецидивів), а не про повне лікування
Головне – визнання

Повністю отямитися важко, але можна взяти це під контроль. Мені вдалося кинути на шість місяців, у кращому випадку – майже на рік. Спорт допомагав, переключення на нові цілі і обмеження доступу до рахунків. Головне – визнати проблему і зайняти розум чимось іншим. Підтримка близьких і чесність перед собою справді допомагають

Насправді немає ліків, що безпосередньо лікують ігрову залежність.

Але, як правило, ігрову залежність супроводжують депресивні стани і підвищена тривожність.

Тож для зняття таких симптомів призначаються антидепресанти та препарати, що покращують настрій.

У цьому випадку дуже важливо порадитися з кваліфікованим психотерапевтом. Вони допоможуть знайти справжні причини ігрової залежності, почати цінувати власне життя і подивитися на світ, себе та людей навколо по-новому.

Шо ти маєш на увазі під тим, щоб кинути грати – я не граю, коли в мене немає грошей. Приблизно раз на місяць я граю, але недовго, я швидко програю. Коли в мене немає грошей, я шукаю, чим зайнятися в інтернеті, щоб не грати, поки знову не з’являться гроші; наприклад, я вивчаю відеомонтаж або 3D‑моделювання та анімацію. Я ще насправді багато чого не вивчив по‑справжньому, але це допомагає відволіктися.

Питання на цілу статтю😁

Маючи за плечима майже 20-річний досвід гри, я б спочатку виділив 2 категорії гравців: перші по суті не азартні, можуть кинути раз на місяць або зробити ставку на спорт. Такі гравці, як правило, багато не піднімають, але й не наживають собі великих проблем.

А от друга категорія – лудомани. Хтось із них проходить усі стадії, починаючи з першої віри в те, що саме ти знаєш, як і куди натиснути, стратегії й схеми, переходячи до фінансових і психологічних проблем тощо.

Але, особисто побачивши на інших гравцях і спираючись на власний досвід, впевнений, що у лудоманії немає дна. Тому вважаю, що досвідчені гравці, пройшовши через море негативу, приходять до того, для чого це й було задумано: є можливість, виділив частину коштів, програв – нічого страшного, чекаєш наступних вільних, якщо є бажання – кидаєш, якщо вдалося виграти – витрачаєш на щось приємне і не заводиш назад.