Завершальні етапи... Спосіб життя чи залежність? Від MIRA

З часом, коли я постарішала (і, мабуть, азартніша), такі лоточки мене вже не вражали… Мої батьки теж ставилися до азартних ігор не дуже суворо, не вважали це чимось страшенно неправильним, і періодично зазирали на вільні гроші в зали ігрових автоматів (от звідки в мене таке спадкоємство!)). Тоді все було не строге, і я безперешкодно могла з ними туди заходити…. Очі розбігалися, рот відкривався, а руки починали свербіти ) Я бігала від автомата мами до автомата тата, в очікуванні якогось хорошого виграшу, бо в такому випадку мені давали гроші і я могла випробувати там удачу САМА! Своїми ручками)

Я намагалася грати обережно, бо розуміла, що краще виграти і забрати з собою, ніж програти все) До сих пір пам’ятаю один автомат з трояндочками ) Там білі маски і в бонусі троянда з листочками, і на ній треба було вибирати ті самі листочки для виграшу, і він міг непогано дати, тому в основному я грала там…. До речі, скільки я потім не намагалася знайти той автомат старий, так і не знайшла)

В загальному за моїми спогадами, я була досить фартова, і завдяки походам у ігрові зали я зовсім не нуждала в грошах)
5 етап вже настав після того, як у нас заборонили азартні ігри, і всі зали закрились…. Оце й все – кінець, подумала я, ну й на краще, мабуть)
Але хворі люди завжди знайдуть вихід (я це визнаю!?)… Тоді я була НЕ дуже впевненим користувачем комп’ютера, а тим більше електронних гаманців, але вихід я знайшла) Забрела якось одного прекрасного дня на пошту і побачила лист від Grand Casino (зараз задумуюсь, вау, скільки ж років вони існують)… Ну і після деякого розбору, як там усе влаштовано, на вулиці я побачила, що продають картки Яндекс номіналом 500р, зараз уже не пам’ятаю, чи були інші номінали, але я використовувала саме їх) І, горда, несучи її додому, ввечері ми влаштувались перед комп’ютером і я демонструвала батькам, яка я молодець (я не молодець!), і що тепер можна грати, не виходячи з дому ) Пам’ятаю, там були слоти, які зараз слотами ми й не вважаємо, всякі кухарі зі слимаками тощо. Гра була виключно на долари, і ми доволі часто звідти виводили)

А останній етап, який триває досі, настав коли я відкрила для себе Голдфішку 🙂 Я вже дізналася, що не обов’язково купувати картки і можна поповнювати рахунок Яндекс через термінали… ну і понеслося ….. У Голдфішку я грала, мабуть, близько 3 років, а потім стала шукати все нові і нові казино…. У Голдфішці я награлася так, що тепер ненавиджу микру )) Я оминаю цього виробника стороною досі) В ГФ я не граю вже років 3, а може й більше…

Всі ці етапи я згадую з умиленням з одного боку, а з іншого – може й шкодую. Раніше все це якось цікавіше було, азартніше, а зараз вже крутишся в усьому цьому і більше пробуджується злість, все вже не так, як було раніше…..