На підставі чого РКН блокує гемблінг-сайти про онлайн-казино

Як правило, власники гемблінг-сайтів-статейників (і не тільки) про казино онлайн вносяться до реєстру на підставах, передбачених статтею 15.1 Федерального закону від 27 липня 2006 року No 149-ФЗ. Прочитав всю статтю і жодного разу не зрозумів, що саме порушують такі сайти, який пункт стосується саме гемблінг-сайтів, що саме вони порушують. Можливо, ви знаєте конкретніше? Залишайте коментарі – обговоримо.

Стаття 15.1. Єдиний реєстр доменних імен, вказівників сторінок сайтів у мережі «Інтернет» та мережевих адрес, які дозволяють ідентифікувати сайти в мережі «Інтернет», що містятьінформацію, розповсюдження якої на території Російської Федерації заборонено

1. З метою обмеження доступу до сайтів у мережі «Інтернет», що містять інформацію, розповсюдження якої на території Російської Федерації заборонено, створюється єдина автоматизована інформаційна система «Єдиний реєстр доменних імен, вказівників сторінок сайтів у мережі «Інтернет» та мережевих адрес, які дозволяють ідентифікувати сайти в мережі «Інтернет», що містять інформацію, розповсюдження якої на території Російської Федерації заборонено» (далі – реєстр).

2. До реєстру включаються:

1) доменні імена та (або) вказівники сторінок сайтів у мережі «Інтернет», що містять інформацію, розповсюдження якої на території Російської Федерації заборонено;

2) мережеві адреси, що дозволяють ідентифікувати сайти в мережі «Інтернет», що містять інформацію, розповсюдження якої на території Російської Федерації заборонено.

3. Створення, формування й ведення реєстру здійснюються федеральним органом виконавчої влади, який здійснює функції з контролю й нагляду у сфері засобів масової інформації, масових комунікацій, інформаційних технологій і зв’язку, у порядку, встановленому Урядом Російської Федерації.

4. Федеральний орган виконавчої влади, який здійснює функції з контролю й нагляду у сфері засобів масової інформації, масових комунікацій, інформаційних технологій і зв’язку, у порядку й відповідно до критеріїв, що визначаються Урядом Російської Федерації, може залучити до формування й ведення реєстру оператора реєстру – організацію, зареєстровану на території Російської Федерації.

5. Підставами для включення до реєстру відомостей, зазначених у частині 2 цієї статті, є:

1) рішення уповноважених Урядом Російської Федерації федеральних органів виконавчої влади, прийняті відповідно до їхньої компетенції у порядку, встановленому Урядом Російської Федерації, щодо інформації, що розповсюджується за допомогою мережі «Інтернет»:

• Матеріалів з порнографічними зображеннями неповнолітніх та (або) оголошень про залучення неповнолітніх у якості виконавців для участі в видовищних заходах порнографічного характеру;
• Інформації про способи, методи розробки, виготовлення та використання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, нових потенційно небезпечних психоактивних речовин, місць їх придбання, способів і місць культивування наркотовмісних рослин;
• Інформації про способи скоєння самогубства, а також закликів до скоєння самогубства;
• Інформації про неповнолітнього, який постраждав внаслідок протиправних дій (бездіяльності), розповсюдження якої заборонено федеральними законами;
• Інформації, що порушує вимоги Федерального закону від 29 грудня 2006 року N 244-ФЗ «О государственном регулировании деятельности по организации и проведению азартных игр и о внесении изменений в некоторые законодательные акты Российской Федерации» та Федерального закону від 11 листопада 2003 року N 138-ФЗ «О лотереях» про заборону діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей із використанням мережі «Інтернет» та інших засобів зв’язку;
• Інформації, що містить пропозиції щодо роздрібного продажу дистанційним способом алкогольної продукції, і (або) спиртовмісної харчової продукції, і (або) етилового спирту, і (або) спиртовмісної непитної продукції, роздрібний продаж якої обмежений або заборонений законодавством про державне регулювання виробництва й обігу етилового спирту, алкогольної та спиртовмісної продукції та про обмеження споживання (вживання) алкогольної продукції;

2) рішення суду, що набрало законної сили, про визнання інформації, яка розповсюджується за допомогою мережі «Інтернет», інформацією, розповсюдження якої на території Російської Федерації заборонено.

6. Рішення про включення до реєстру доменного імені, вказівника сторінки сайту у мережі «Інтернет» та мережевих адрес, що дозволяють ідентифікувати сайти в мережі «Інтернет», які містять інформацію, розповсюдження якої на території Російської Федерації заборонено, може бути оскаржене власником сайту у мережі «Інтернет», провайдером хостингу, оператором зв’язку, що надає послуги з доступу до інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет», до суду протягом трьох місяців з дня прийняття такого рішення.

7. Протягом доби з моменту отримання від оператора реєстру повідомлення про включення доменного імені та (або) вказівника сторінки сайту у мережі «Інтернет» до реєстру провайдер хостингу зобов’язаний повідомити про це обслуговуваного ним власника сайту у мережі «Інтернет» та поінформувати його про необхідність невідкладного видалення інтернет-сторінки, яка містить інформацію, розповсюдження якої на території Російської Федерації заборонено.

8. Протягом доби з моменту отримання від провайдера хостингу повідомлення про включення доменного імені та (або) вказівника сторінки сайту у мережі «Інтернет» до реєстру власник сайту у мережі «Інтернет» зобов’язаний видалити інтернет-сторінку, яка містить інформацію, розповсюдження якої на території Російської Федерації заборонено. У випадку відмови або бездіяльності власника сайту у мережі «Інтернет» провайдер хостингу зобов’язаний обмежити доступ до такого сайту у мережі «Інтернет» протягом доби.

9. У випадку неприйняття провайдером хостингу та (або) власником сайту у мережі «Інтернет» заходів, зазначених у частинах 7 і 8 цієї статті, мережеву адресу, що дозволяє ідентифікувати сайт у мережі «Інтернет», який містить інформацію, розповсюдження якої на території Російської Федерації заборонено, включають до реєстру.

10. Протягом доби з моменту включення до реєстру мережевої адреси, що дозволяє ідентифікувати сайт у мережі «Інтернет», який містить інформацію, розповсюдження якої на території Російської Федерації заборонено, оператор зв’язку, що надає послуги з доступу до інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет», зобов’язаний обмежити доступ до такого сайту у мережі «Інтернет».

11. Федеральний орган виконавчої влади, який здійснює функції з контролю й нагляду у сфері засобів масової інформації, масових комунікацій, інформаційних технологій і зв’язку, або залучений ним відповідно до частини 4 цієї статті оператор реєстру виключає з реєстру доменне ім’я, вказівник сторінки сайту у мережі «Інтернет» або мережеву адресу, що дозволяє ідентифікувати сайт у мережі «Інтернет», на підставі звернення власника сайту у мережі «Інтернет», провайдера хостингу або оператора зв’язку, що надає послуги з доступу до інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет», не пізніше ніж протягом трьох днів з дня такого звернення після вжиття заходів щодо видалення інформації, розповсюдження якої на території Російської Федерації заборонено, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про скасування рішення федерального органу виконавчої влади, який здійснює функції з контролю й нагляду у сфері засобів масової інформації, масових комунікацій, інформаційних технологій і зв’язку, про включення до реєстру доменного імені, вказівника сторінки сайту у мережі «Інтернет» або мережевої адреси, що дозволяє ідентифікувати сайт у мережі «Інтернет».

12. Порядок взаємодії оператора реєстру з провайдером хостингу та порядок отримання доступу до інформації, що міститься в реєстрі, оператором зв’язку, який надає послуги з доступу до інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет», встановлюється уповноваженим Урядом Російської Федерації федеральним органом виконавчої влади.

13. Порядок обмеження доступу до сайтів у мережі «Інтернет», передбачений цією статтею, не застосовується до інформації, порядок обмеження доступу до якої передбачений статтею 15.3 цього Федерального закону.

14. Федеральний орган виконавчої влади, який здійснює функції з контролю й нагляду у сфері засобів масової інформації, масових комунікацій, інформаційних технологій і зв’язку, або залучений ним відповідно до частини 4 цієї статті оператор реєстру протягом доби з моменту отримання рішень, зазначених у підпунктах «а» та «в» пункту 1 частини 5 цієї статті, повідомляє через систему взаємодії про це федеральний орган виконавчої влади у сфері внутрішніх справ.